М. Лабковський: «Щастя – це не планка, якої ви одного разу досягнете …»

Багато хто думає, що щастя – в грошах і досягненнях. У тому, який у людини статус, скільки нулів на її банківському рахунку і що вона вписує в свою податкову декларацію.

Інші думають, що щастя – це виконати план-максимум. Народити дітей, обзавестися гарною квартирою, тричі на рік літати на море і бути абсолютно «нормальним», соціально схвалюваним за всіма канонами.

Треті вважають, що щастя – це коли у тебе багато друзів, які постійно кудись тебе звуть, нескінченна низка зустрічей, постійні події на кшталт подорожей і вечірок …

І ніхто не має рації. Тому, що все вищеописане – не більше ніж інструменти.

Є у мене друг один, мультимільйонер. Якось раз він дзвонив мені, щоб порадитися, чи варто йому купувати мармурову дошку за триста євро.

– Подобається? Бери.
– Але вона ж таких грошей не варта …

Це я про те, що можна мати багато грошей, але не вміти ними насолоджуватися. Взагалі. Можна мати прекрасну родину, але не відчувати щастя, коли ви приходите втомленим додому з роботи. Можна працювати за покликанням, але так заморочитися на досягненнях і зарплаті, що жодного разу не випробувати задоволення від того, що ви займаєтеся улюбленою справою.

Насправді щастя не в грошах, чоловікові/дружині, не в подорожах і не в кар’єрі. Воно не в покликанні і не в дружбі. Воно в тому, як ви живете ЗАРАЗ.

Щастя – це не планка, якої ви одного разу досягнете, приклавши зусилля. Гріш ціна мрії, заради якої ви довгі роки страждали. І ті, хто йшов до своїх мрій саме через кров, піт і мідні труби, це підтвердять.

Щастя – це коли ви прокидаєтеся і вам тупо добре. Просто так. Ви снідаєте, і вам смачно. Ви йдете на роботу, і вам подобається навіть трамвай. Ви приходите додому і займаєтеся з дитиною, тому що відчуваєте кайф, а не виконуєте батьківський обов’язок. Це коли шлях до ваших цілей рівноцінний моменту їх досягнення. Розумієте? Щастя – це ТУТ І ЗАРАЗ.

Автор: Михайло Лабковський