Як зрозуміти, що поруч з вами успішний чоловік, а не якийсь невдаха

Для успішного чоловіка ти робиш манікюр і педикюр. І йому приємно дивитися на твої доглянуті пальчики. А невдаха буде дивитися на них з роздратуванням, наїжджати на тебе за те, що ти витрачаєш гроші на цю дурницю… Буде говорити, що йому не важливі твої нігті, він любить тебе будь-якою…

Успішному чоловікові буде подобатися твій новий наряд і він буде говорити, що ти в ньому неймовірна, а неуспішний буде нити і дорікати тебе в тому, що ти вбухала в нього останні гроші.

А ще почне ревнувати.

Якщо успішний чоловік розуміє, що ти повинна виглядати гідно, то неуспішний почне підозрювати, що ти купила новий одяг, тому що хочеш комусь сподобатися і сходити наліво. Це відбувається від того, що невдаху ніколи не відвідує думка про те, що його дружина має гарно виглядати. Навіщо? Адже вона влаштовує його такою.

Невдахи змушують наших жінок старіти, дурніти і хворіти. При цьому вони намагаються все виправдати своєю злиденною любов’ю…

Згадалась мені якраз на цю тему життєва історія, якою поділилася зі мною чудова жінка Яніна Куренкова. І тоді я ще більше переконалася у правильності своїх слів. Отже, подаю текст без змін:

“П’ять років тому я працювала в салоні бізнес-класу, де було прекрасно і дорого. Класичний манікюр без покриття коштував 300 грн, атмосфера була просочена ефірами нішевого парфуму клієнток і чудової кави, що готувалася особистим бариста салону для “дорогих” гостей закладу.

І в один з сонячних днів прийшла в салон літня подружня пара. Бабуся кокетливо трималася за лікоть дідуся, а дідусь, галантно тримаючи спину прямо, ніжно погладжував долоню бабусі на своєму лікті.

– Доброго дня, я хотіла б зробити манікюр прямо зараз, – прощебетала літня жінка.

Пара була одягнена досить скромно і, поки я озвучувала прайс, моє серце йoкало і ухало.

– Дякую, нам підходить, – відповів мені літній чоловік і дбайливо почав допомагати своїй супутниці знімати верхній одяг.

– Прошу в кабінет, сідайте, будь ласка. Мене звуть Яніна.

– А мене Зінаїда, а чоловік – Анатолій.

Анатолія ми розташували на ресепшені.

– У вас, напевно, захід?

– Ні , ну що ви, ми щомісяця вибираємося разом кудись, щоб навести мені красу. Мій Анатолій всіляко наполягає на цьому і завжди говорить мені: “Ходімо, кохана, тебе балувати. Ти ж жінка!“. І так уже 50 років. Мені вже ж 71 рік.

Пам’ятаю, коли познайомилися, він подивився на мої діряві черевички і на наступне побачення прийшов з обновкою. Я навіть розплакалася. Кажу йому: “Що ж ти, Анатолій, так витратився, навіть на цигарки грошей собі не залишив?”, А він мені: “Зіна, які до біса цигарки, коли моя майбутня дружина без черевиків?!”. Так і посватав мене. Так і не курить уже 50 років.

Проводжаючи Зінаїду і Анатолія, я заворожено дивилася, як він поправив їй розв’язаний шнурок на взутті, як щиро він захопився її красивими руками зі свіжим манікюром, як зворушливо укутав в шарфик. Вона не хворіла, не була слабкою, вона була його жінкою. Мамою і бабусею його синів і онуків, але в першу чергу – Жінкою.

– А мій-то мені каже: “Чого ти ходиш на свої нігті, купи собі лампу – і роби сама. Купу грошей зекономиш, за рік на чохли в машину назбираємо”. А я йому відповідаю: “Ну здалися тобі мої нігті, ти по суботах більше пропиваєш!”, – віщає мені чергова клієнтка.

А я слухаю і думаю: “Не Зінаїда, не Анатолій””.

Любові вам.

Любіть себе, любіть гідних

Автор: Наталія Трухан

Коментарі Facebook

Пов'язані статті

Back to top button
Close