Ми близькі не тоді, коли спимо в одному ліжку…Ми близькі, коли знаходимося в одному емоційному просторі

Коли тебе люблять в твої нестерпно безглузді часи – це безцінно …

Люблять, а не терплять, і не перечікують стану …

Не знецінюють того, що позбавило тебе сил …

Говорять, коли є можливість …

Обіймають, коли є потреба …

І просто сідають поруч, щоб підтримати, не дістаючи розпитуванням, і не обтяжуючи великою активністю…

Тому що це теж взаємність…

Прийняти людину навіть тоді, коли вона сама себе не приймає, і мало на що здатна в плані віддачі …

Це тимчасово, але і це боляче…

Часом нестерпно…

Найкраще, що я чула у своєму житті на рівні глибинної близькості, зовсім не містило тих самих, заповітних, але занадто обтріпаних на вітрі життя слів …

Людина просто сказала:

Я відчув, як тобі боляче, і обійняв, щоб забрати хоча б половину … і через хвилину ти відкрила очі…

Ми близькі не тоді, коли спимо в одному ліжку…

Ми близькі, коли знаходимося в одному емоційному просторі…

І коли потрібні один одному не тільки на високому градусі своїх можливостей…

Просто потрібні…

Автор : Ліля Град

Коментарі Facebook

Пов'язані статті

Back to top button
Close