Любов до себе – наш найважливіший внутрішній ресурс. Вона абсолютно необхідна для того, щоб приймати себе безумовно і дозволяти собі робити вибір.

Як не дивно, любити і приймати себе без внутрішньої критики вміють далеко не всі. І коріння такого дефіциту ховається в дитинстві: дитина не навчиться любити себе, якщо вона не бачила в батьків, перш за все в матері, зразок любовного до неї відношення.

Якщо ми недоотримали материнську любов в дитинстві, цей дефіцит на все життя залишиться вбудованим у внутрішню структуру. Ви, звичайно, знаєте про внутрішню Дитину, внутрішню Матір і внутрішнього Дорослого. Дефіцит любові до себе виникає, коли з нашою справжньою матір’ю (а як наслідок, і з внутрішньою) щось не так: коли вона не добра, любляча і турботлива по відношенню до нашої внутрішньої Дитини, а тільки контролює, критична, агресивна, яка відштовхує, холодна.

Іншими словами, уявіть, що всередині вас живе хтось дуже для вас важливий, але він вас не любить. За якими ознаками можна здогадатися, що ви себе цінуєте?

Любити себе – це:

• доглядати за собою, піклуватися про себе;
• приймати себе без внутрішньої критики, без відчуття сорому чи провини;
• поважати себе, визнавати унікальним ваш особистий набір якостей, талантів і здібностей;
• відчувати себе гідною всього самого кращого;
• спілкуватися з іншими на рівних, без почуття неповноцінності, без сорому і провини;
• захищати свої інтереси;
• задовольняти свої потреби;
• дозволяти собі жити заради задоволення.

За якими ознаками можна зрозуміти, що ви любите себе недостатньо?

• Ви байдужі до свого зовнішнього вигляду і здоров’я.
• Самокритичні, постійно «працюєте над собою», покращуєте себе.
• У спілкуванні з іншими людьми відчуваєте свою неповноцінність.
• Гадаєте себе негідною чогось – грошей, матеріальних благ, задоволення, освіти, гармонійних відносин; у вас є відчуття, що ви цього не заслуговуєте.
• У ситуації вибору віддаєте перевагу задовольнити потреби іншої людини, на шкоду собі, а потім відчуваєте себе жертвою.

Чи можна навчитися любити себе в дорослому віці? Це можливо, хоч і непросто – вимагає зосередженої уваги. На мій погляд, в оволодінні цим внутрішнім ресурсом нам допомагає наступне.

1. Мистецтво маленьких кроків

Як я це роблю? Періодично, згадуючи про це завдання, я повертаю себе в момент тут і зараз, прислухаюся до свого тіла, думок і почуттів. Помічаю навіть дуже дрібні вогнища дискомфорту і намагаюся їх усунути.

Наприклад, щось болить, або десь в тілі напруга. Помасажуйте це місце, спочатку туди увагу, дихання, енергію, в загальному, зробіть для себе щось, подбайте про себе, щоб дискомфорт пройшов.

Якщо дме, закрийте кватирку, пересядьте на інше місце. Якщо муляє очі безлад – приберіть, наведіть красу, щоб вона радувала око. Хочете їсти, пити, вийти на повітря – підіть собі назустріч. Хочете чогось конкретного, наприклад кави з корицею, – зваріть і випийте з задоволенням!

2. Дбайлива внутрішня Матір

Побудьте самі собі турботливою матір’ю. Балуйте і любите свою внутрішню Дитину. Поважайте турботу внутрішньої Матері, радійте їй і собі. Можете вести щоденник і записувати всі епізоди, коли ви змогли задовольнити свої навіть незначні потреби. Хваліть себе за це.

3. Межі

В контакті з іншими любов до себе проявляється через своєчасне позначення меж. І цьому багатьом з нас треба вчитися. Тут допоможе психотерапія. А якщо вчитися цьому самостійно, то виходити слід з того, що наше тіло реагує на порушення кордонів. Треба розвивати власну чутливість, спостережливість, усвідомленість, присутність в моменті, щоб вчасно не тільки помічати сигнали тіла, але і відразу реагувати на них позначенням кордонів.

Наприклад, якийсь чоловік підходить до вас занадто близько, вторгається в «інтимну зону», куди ви впускаєте тільки найближчих. Як тільки чужа людина перетинає невидимий кордон, тіло починає реагувати, наприклад виникає трохи помітне напруження в животі або збивається ритм дихання. Вчасно помітити такі сигнали тіла і сказати «стоп» або «ні» для багатьох непросто, але це навик, значення якого важко переоцінити.

Особливо складно буває в ситуації вибору між вашими потребами і потребами близької чи коханої, важливої для вас людини. Наприклад, ви смертельно втомилися, а діти тягнуть вас гуляти. Що ви виберете? З любові до себе дозволите собі відпочити або ж материнський обов’язок візьме верх?

Можете вести щоденник і записувати всі епізоди, коли ви відстояли свої кордони і зробили вибір на користь своїх потреб і інтересів.

Повірте, тільки з любові до себе проростає любов до інших людей. Хто не вміє любити себе, не знає, як любити іншого.

За матеріалами