Мій інтерес відвідати ворожку зіпсував усе моє життя

Завжди скептично відносилася до людей з екстрасенсорними здібностями. Ще в студентські роки якось подруга обмовилася, що збирається піти до ворожки, а я, щоб втамувати свій інтерес, пішла разом з нею.

У призначений день ми прийшли в назначене місце. Це була абсолютно звичайна квартира у якій нас зустріла жінка середніх літ з не примітною зовнішністю. Вона відповіла на усі запитання, які турбували мою подругу, а потім взялася за мене.

Тамара Леонтіївна, так звали ворожку, почала описувати орієнтовний сценарій мого життя, що заміж мене позвуть тільки після 35 років, а зміна роду занять призведе до проблем зі здоров’ям, також наголошувала, що близькі люди з мого оточення можуть зрадити в майбутньому. “Маячня сусвітна” – подумала я, і періодично жартуючи над подругою жила собі далі.

З плином часу, якось несвідомо почала підлаштовувати своє життя під той сценарій, який нав’язала мені ворожка. Приймаючи важливі рішення, я щоразу пригадувала слова Тамари Леонтіївни. Відмовлялася від гідних пропозицій по роботі, ігнорувала достойних чоловіків, сварилася з близькими, побоюючись зради. Зараз мені вже майже сорок років, ні сім’ї, ні друзів, ні кар’єри. У мене немає НІЧОГО, а все тому, що десь глибоко всередині мене паразитують ті рокові слова, сказані 20 років тому.

Сама винна, повірила якійсь шарлатанці, а тепер пожинаю плоди своєї цікавості і страждаю немов проживачи чуже життя.