Чому одні жінки швидко виходять заміж, а інші знову і знову залишаються самотніми
Вся справа в елементарному прийнятті себе, а після – в усвідомленні того, що чоловік – це окремий Всесвіт, в якому працює інша психологія і діють інші правила.
Найчастіше незаміжніми залишаються ті, хто багато копається в собі в хорошому сенсі слова або багато займається саморозвитком. Тобто ті, хто в пошуку і вдосконаленні самої себе. І це нормально. Так діє тонка жіноча організація. Більше розвиваєшся – сильніше змінюєшся. А поруч все та ж колишня версія колись коханої людини. Ясна річ, що почнеться дисонанс.
У зв’язку з цим не відбувається конекту з партнером поруч: він виявляється завжди не таким, як хотілося б – то занадто ледачим, то занадто бідним, то занадто холодним, то дуже наполегливим, то занадто ревнивим, то занадто ще якимось там.
Знаєш, це як йти в магазин за пальто, заздалегідь придумавши в голові такий фасон, колір і фактуру, які ти навіть ні в одному журналі не бачила. І ось ти ходиш, шукаєш, міряєш, відмовляєшся від цілком придатних або хороших варіантів, тому що тобі необхідно саме те, що в твоїй голові зародилося. Природно, ти його не знаходиш, купуєш щось схоже і давай потім до нього чіплятися, хоча всі навколо обдаровують компліментами і сама ти ніби теж в ньому собі подобаєшся.
Тому що не береш ситуацію такою, яка вона є. Тому що бажаєш все контролювати і щоб було так, як придумано в голові. Але так не буває. Тому що не даєш Всесвіту розвивати хід подій так, як повинно бути.
Це не погано. Так вже влаштовано.
Головне, це приймати і усвідомлювати.
Чесно і адекватно.
Не страждати і плакати, що чергова людина пішла, кинула, не приділяє уваги і т.д., а усвідомлювати, що значить ти ще не прийняла себе, ще не познайомилася з собою і не живеш справжнім, чи не радієш своєму власному життю і не кайфуєш від самої себе.
Тільки на таку тебе: цільну, люблячу себе, а значить спокійну і привабливу, прийде той чоловік, який раптом виявиться най-най!
Ти зрозумій, чоловіки такі ж незвичайні істоти, у яких взагалі все по-іншому. У них якщо щось в голові сидить, то це практично завжди далеко і надовго. Не зможеш ти переробити його манеру говорити в три рахунки, або одягатися, або проявляти свої почуття. Це треба приймати і любити просто за фактом.
Але якщо ти не вмієш так робити з самою собою, то ти просто не зрозумієш, як це робити з іншими.
У заголовку я написала про тих, хто спочатку не хапає зірок з неба, у кого легко і просто склався контакт з партнером, хто настільки любить себе, що і не бажає часу витрачати на колупання в партнері – просто виходить заміж і живе далі, як виходить . От уже так у них вбудовано – приймати.
А інші всі ідеальні і хороші, але одні. І постійно задають собі питання: “Чого цим чоловікам треба? Та я б взагалі ніколи з цією страшилкою не одружилася! Як він так міг?”
Справа ж не в страшилці, а в тому, як страшилка його приймає і як він поруч з нею себе відчуває. Зате вона зрозуміла його, зате він відразу знає, що от вона така і буде такою, бо вона себе прийняла і живе за цією системою. Себе прийняла і його теж приймає таким, яким він є. А ти ж постійно хотіла з нього когось зробити, якось змінити. Розумію, що не з поганих мотивів. Але і не з прийняття.
Енергія жінки, яка працює для чоловіка, як чарівний ліхтарик, діє по-справжньому тільки тоді, коли вона безумовно приймає і любить його ось просто так. Так, звичайно вона бажає йому і розвитку, і поліпшення по всіх фронтах. Але це подається не як програма “Іди і роби”, а більше на невидимому рівні, на відчуття, на вірі в нього, на радості від того, що він такий молодець, він поруч і він тут, улюблений і най-най.
Дивилася ж “Щоденник Бріджит Джонс”? (Якщо ні, то обов’язково подивися. Якраз там вся ця історія і показана). Пам’ятаєш головну думку: “Я йому подобаюся такою, яка я є”.
Адже кожна людина бажає саме цього – подобатися такою, якою є. Тільки так вона відчує щастя, буде радісною, буде приймати все спокійно, буде хотіти йти далі і щось робити.
Поки ти не приймаєш себе і не любиш саму себе такою, яка ти є, постійно чіпляючи програми з соціуму про те, як правильно виглядати, як треба робити, де треба жити або відпочивати, то ти і людини поруч не будеш сприймати цілісною.
Якщо зараз є проблеми в стосунках – посидь тихенько одна, пофілософствуй про це. Глянь, що ти не приймаєш в людині, на чому ви постійно спотикаєтеся? Не дарма тобі твоє внутрішнє Я це показує. Швидше за все, ти просто все ще не в ладах з собою. Почни з себе. Піди назустріч своїм страхам, які ти так старанно намагаєшся замазати.
Коли станеш цілісною, тоді побачиш зовсім інший світ! Ти будеш до нього готовою і відкритою. Тоді і буде історія про заміжжя і сім’ю.
П.с. щоб деякі тут не начепили собі корон, мовляв, таааак, тому вони і не заміжні за нами, супер героями великими, пояснюю: жінка повинна розвиватися і відкривати себе, просто поруч їй потрібна людина, яка підходить повністю, яка теж йде в ногу з розвитком . А у нас як часто буває: ти розвиваєшся, ти на місці не стоїш, а Федько поруч як був Федьком, так ним і буде. І через час на одній житлоплощі виявляються дві різні людини. Тільки ось їм разом робити нічого. Тому вона вся в стражданнях, а Федько пропозиції не робить, оскільки відчуває, що не витримає, не зможе він з оновленою версією тієї колишньої коханої жити. І все.
