Після двох років шлюбу за італійцем: “можу впевнено зауважити, життя не зовсім мед…”

По-італійськи «солодке життя» буде, як dolce vita. Марія проживає в Італії більше трьох років, і вона емоційно і без прикрас розповідає про типове життя в Італії, яке зовсім не солодке, як здається на перший погляд.

Існує певна закономірність, чим південніше італієць, тим він емоційніший. Найбільші шибайголови проживають в Неаполі, а найспокійніші – в Мілані.

Італійці – ще ті брехуни. Мало того, що брешуть, але й самі вірять у ці казки! Говорять солодко, впевнено і усе що завгодно. Ніколи не визнають свою неправоту, ба більше це їх може навіть розлютити. Мій чоловік ніколи не попросить вибачення, натомість може піти і накупити моїй дитині купу речей. І це по-італійськи буде накшталт «вибач». Загалом, я не проти.

Ще одна особливість, яка притаманна суто італійцям, це нікуди не поспішати. Вони не квапляться одружуватися і робити справи, запізнитися для них це нормально. Мені, як людині, яка цінує і планує свій час дуже важко пристосуватися до такого ритму, а їх одвічне «завтра», здатне звести з розуму морально непідготовлених. Доречі “завтра” – це часто синонім слова “ніколи”.

Якщо італійцю подобається дівчина це спонукає його “увімкнути” весь свій шарм, показати себе у всій красі. Це торнадо, буря, емоції і неодмінно романтика. Тисячі компліментів і сотні повідомлень. Це саме те, про що мріє кожна жінка, адже для італійців вона королева.

Взагалі, життя з італійцями по-любові цілком можливе, але знову ж таки ви не отримаєте те божевільне кохання, якого нам так часто не вистачає. З ними як в анекдоті: “Убити хочеться постійно, а розлучитися – ніколи!” Він не шкодує грошей на їжу, навіть може не шкодувати грошей на подорожі і готовий на будь-які вчинки під час квітково-букетного періоду, але якщо узяти вже стійкі подружні відносини, вони стають настільки дріб’язковими особливо коли справа стосується не їх, а особистих речей жінки. Часто можна почути наступне: “Тобі не потрібні нові речі, але якщо дуже хочеться почекаємо коли буде гарна знижка”.

Ще в Італії існує такий собі статус – “сепаратор”. Це дуже делікатна деталь в їх законодавстві, простіше кажучи, це офіційний дозвіл мати коханку. Тобто сім’я існує де-юре, але живуть вони окремо, при цьому фінансові питання і взаємоповагу один до одного зберігають, а офіційне розлучення можна чекати від декількох місяців до декількох років.

У слов’янському розумінні «італійські пристрасті», у італійців все абсолютно навпаки. Незважаючи на їх запальний характер і безмежні емоції, існує правило: вдома сваритися можна, як забажається, а на людях зась, навіть підвищувати голос або кричати на чоловіка не можна. У конфліктній ситуації вірним рішенням буде осипати чоловіка компліментами. Немає нічого кращого, ніж сказати: «Який ти красунчик!», це вгамує його запал і зробить його щасливішим без єдиної тіні сумніву.

На звичайну ситацію італійці реагують неоднозначно. Наприклад ви десь зустрілись і повечеряли з подругою, прийшовши додому скажете, що ситі, то 9 з 10 образяться, можуть навіть влаштувати скандал. Але, якщо скажете, що лише скуштували морозиво з подружкою, він лагідно скаже: «Моя ти бамбіна!» – і конфлікту не буде. Іноді приходиться йти на такі життєві хитрощі, щоб не нервувати і без того емоційну натуру.

Загалом миритися можна, але постійні образи, неймовірний емоційний запал, який так схожий на казку на початку відносин у майбутньому відчувається як угнітіння. Тому подумайте двічі перед тим, як поринути в океан пристрасті і ненависті здавалося б ідеальних відносин.

 

 

Коментарі Facebook

Пов'язані статті

Back to top button
Close