Як жага догодити рідним перетворила мене на “кріпачку”

У чому полягає роль жінки в сім’ї? Смачно приготувати, помити посуд, підтримувати чистоту так, щоб все сяяло, подати випрасувані шкарпетки? У мене відчуття, що в моїй родині все саме так. Чоловік і сини зовсім невдячні, приймають все, як належне, як ніби так і має бути.

А я між іншим, намагаюся для них, а не для себе. Для себе я могла б і макарони відварити, а для них готую виготовляю і стою біля плити по декілька годин. Що я чую у відповідь на питання: “Як, смачно було?”. “Дякую!” – і бігом до комп’ютера і телевізора.

Але ж я прийшла з роботи теж втомлена. І вранці у вихідний встаю раніше, щоб все зробити, поки вони сплять. І що чую? Знову “дякую” і бігом: хто в гараж, возитися зі своєю “залізною леді”, а хто знову до комп’ютера.

Коли все витру, вичищу до блиску – тут же завалюються в будинок з брудними ногами. Кажу: я ж щойно помила, повідтирала все. “Вибач” – і вся подяка за мою працю.

Раніше чоловік був не такий. Коли одружилися, він і білизну розвішувати допомагав, і готувати щось намагався, і пилососив. А я все хотіла показати, яка я господиня, яка розумниця. Кажу: йди, я сама приготую чи приберу, мені не важко.

А тепер він палець об палець вдома не вдарить, навіть чоловічі справи я стала робити. Поки до нього “достукаєшся”, самій простіше і швидше.

Ну синів хто тільки не балував … усі балували … ось я і розбалувала. А на приклад батька дивляться і розуміють, що все нормально.

Нещодавно вибухнула, висловила їм наболіле, сказала, що втомилася бути хатньою робітницею… Відповідь ошелешила.

“Ну і не готуй ти ці лазаньї. Хто тебе змушує? Ну і не прибирай кожні два дні, у нас не брудно. Ну і не мій посуд відразу, ми ввечері за день всю помиємо. Хто тебе змушує?”.

Проплакала цілий день, чоловік носився навколо … але все одно посуд за собою після вечері навіть в раковину не відніс, так і кинув на столі.

І розумію, що сама винна, бо я – і прачка, і кухарка, і покоївка, але тепер іх не перевиховаєш. Піти – так куди я піду? Подруги кажуть: від жиру скаженієш, у вас в будинку все є, мужик не п’є, працює. Кажуть, придумую собі … криза середнього віку, напевно.

А у мене бажання іноді взяти і не готувати, словом взагалі. Або прибирання не робити з тиждень і не прати білизну стільки ж … Але потім звичка своє бере, та й куди я вже з підводного човна, як то кажуть … Сім’я ж. Нехай і невдячні вони у мене, але люблю їх.

Коментарі Facebook

Пов'язані статті

Back to top button
Close