Чоловік змінює реальність, переробляє традиції і норми, шукає незвідане. Він полює і пізнає, збирає і розбирає “конструктор”, щоб зрозуміти, як все влаштовано.

Коли чоловік зустрічає жінку, то вона для нього непізнана територія, яку потрібно освоїти. Його мисливський інстинкт штовхає його знімати з жінки шари у всіх сенсах. Він буде знімати, поки жінка не скаже: “Досить, далі не можна, ти дійшов до неподільного ядра”. Якщо вона цього не скаже, він піде далі.

Здається, що тут все просто, але іноді жінка не знає, коли сказати: “Досить!”

Полювання без кордонів розбещує мисливця

Кажуть, що чоловіка вабить загадка. Знаєте чому? Тому що таємниця розпалює цікавість мисливця, це виклик, кинутий пристрасним бажанням освоїти світ, і мисливець не може ігнорувати цей виклик. Поки таємниця не буде розгадана, він не розслабиться, не здасться, не втратить інтерес і не розлюбить.

Деяким жінкам здається, що подаючи себе чоловікові на блюдечку, вони надають йому послугу і демонструють свою вдячність. Їм здається, що “розгадати”, обрушитися на чоловіка у всій своїй сумбурності – значить бути хорошою дівчинкою, яку полюблять. Але до “хорошої дівчинки” швидко остигають, і вона обурюється: “Я ж все йому віддала”.

Не слід віддавати все, потрібно віддати стільки, щоб особисті кордони залишилися непорушними. Жінка без кордонів нікому не цікава: ні самій собі, ні чоловікові. Вона повинна бути як персик, м’яка зовні, але з кісточкою всередині.

Я хочу розчинитися в ньому

Є жінки, у яких не збудовані приватні кордони, вони не знають, де починається їх неподільне ядро, тому вони дозволяють чоловікові зазіхати на свою самість, на кістяк їх особистості. Такі жінки розчиняються в чоловіках і руйнуються в стосунках, занурюючись в неврози, депресії, тривожність.

Перший симптом такого стану – це коли коли жінка перестає розуміти, де закінчуються бажання її чоловіка і починаються її бажання, вона не знає, чого вона хоче, про що мріє. У неї пропадає своя мета, свої інтереси, своя думка. Їй здається, що кохання – це коли “я” перетворилося в “ми”, і вона безсистемно плаває на хвилях цього “злитого” кохання, поки зрада чоловіка не протверезить її.

Віддати себе чоловікові і звалити себе на чоловіка – це різні речі. Віддавати себе чоловікові, це найбільша радість, але важливо віддати йому цілісну особистість, а не “манну кашу”. Друге чоловікові не потрібно.

Так зі мною можна, а так не можна

Неналежна поведінка чоловіка повинна насторожити. Я в таких випадках задаюся питанням: “Чим саме я дала зрозуміти, що зі мною так можна, і взагалі як саме зі мною можна, а як не можна”. І це “як зі мною не можна” має бути не на рівні смутного відчуття, а на рівні усвідомленого рішення. На рівні “контракту”, укладеного в здорових відносинах.

Тут працює закономірність “якщо ви дозволяєте ставитися до себе по- всякому, то і буде по-всякому”. Буває, що жінці подобається знаходиться в ролі жертви, і вона сама провокує таке ставлення, щоб потім розповідати, як її мучать в цьому несправедливому і жорстокому світі.

У цій нездоровій “жертовності” можна плавати до кінця життя, якщо не взяти на себе відповідальність за це саме своє життя.

Сказати “НІ” – це значить правильно зорієнтувати чоловіка

У природі чоловік відкриває всі двері, які трапляються йому на шляху, не тому що він злісний хуліган, а тому що він так влаштований. Вчасно закрити на ключ двері, які жінка не хоче відкривати – значить правильно зорієнтувати чоловіка. Це турбота про нього і про себе, яка допомагає зберегти пару.

Жінці здається, що дозволяючи чоловікові все, вона робить йому ласку. Але говорити йому тільки “Так” – це позбавити його радості окреслити, позначити, визначити свою жінку. “Ні” потрібно, щоб усвідомити свої кордони, зробити себе щасливою. І тоді щасливу себе віддати коханому, адже кохані заслуговують тільки найкращого.

Тут добре працює схема: спочатку любов до себе, потім до свого чоловіка, потім до дітей, потім родичам і всім у решті світу.

За матеріалами