5 причин, чому важко закоxатися знову

Попередні відносини закінчилися, розставання пережите, і здається, ніби ніщо не може перешкодити зустріти нове — справжнє! — кохання. Але час йде, одне побачення змінюється на інше, але ані у серці, ані у думках не залишається жодного з залицяльників. У чому ж насправді причина того, що ніхто не подобається?

Відносини закінчилися, але кохання залишилося

Ви потайки дивитеся його сторінку у соціальній мережі, передзвонюєтеся, продовжуючи спілкуватися “як друзі”. Можливо, він пише по кілька смс на день, коментує ваш блог, і через спільних друзів ви дізнаєтеся новини про життя одне одного. Будь-які взаємодії з колишнім коханим, реальні або ментальні (тобто лише у вашій голові), є продовженням відносин. Вони закінчаться лише тоді, коли внутрішньої потреби у спілкуванні більше не буде.

Звичайно, тут не йдеться про спільних дітей, коли спілкування переходить, швидше, у необхідність, ніж у щире бажання. Однак навіть у такій ситуації можна прожити емоції розставання: гнів, злість, образу, розчарування і з абсолютним штилем у душі підтримувати з колишнім розмови про трійки у чверті вашого сина. Завершити відносини означає припинити відчувати емоційний сплеск під час згадки про колишнього коханого.

Страх нового болю

Часто після важкого розставання ми дійсно боїмося закохатися. Занурення у роботу, дітей або батьків, нескінченні вечірки і навіть побачення щовечора — це втеча від власного страху. Ми готові зробити будь-що, аби не допустити можливість знову закохатися, адже це може бути небезпечно. У таких випадках спрацьовують захисні механізми психіки, що покликані захистити від нового болю. Ми не даємо шансу почуттям розвинутися і перерости у щось більше, а часта відмовка тут — “він мені не подобається, і на друге побачення з ним не піду”.

А чи було кохання

Закоханість, прихильність, теплота — будь-що, лише не кохання. Можливо, у попередніх відносинах було важливіше почуватися захищеною, а не закоханою — відносини, що побудовані на взаємовигідній співпраці, теж мають право на існування. Холодний розрахунок частіше говорить не про меркантильність жінки, а про страх знову бути розчарованою, обдуреною або кинутою. Щоб захистити себе, психіка увімкнула захист — обрати того, у кого складно закохатися.

Якщо ви шукаєте певний типаж чоловіка, наприклад, турботливого тата, а не справжні почуття, то слід замислитися, який сценарій ви програєте знову й знову?

Занадто високі вимоги

“Хочу заміж за Райана Гонслінга, а на побачення звуть прості хлопці” — у такій ситуації обранця описують виключно зовні, кажучи про вік, соціальний стан і ставлення до себе, мовляв, щоб “кохав і поважав”. У голові ж при цьому залишається якийсь ідеал чоловіка, зустріти якого у реальному житті неможливо. Причини можуть бути різними: або невпевненість у собі, або страх нового болю, або розчарування у попередніх відносинах. Райан, звичайно, вулицями вашого міста не ходить, і побачити його у сусідньому під’їзді навряд чи вдасться, а це означає, що є надійний захист від кохання, і можна чекати на свого принца далі.

Не знаю що таке кохання

З різних причин деякі люди можуть не мати досвіду закоханості і ніколи не відчувати, те, що інші називають справжнім коханням. Звідси й відповідний вибір партнера — швидше, через міркування, ніж через почуття. Для таких людей кохання — це про здійснення бажань іншого, служіння і жертовність. Тут можна почути фрази на кшталт “Я усе для нього робила, я його настільки кохала, а він все одно пішов”. Почуття кохання у таких відносинах замінюється іншим поняттям — жертовністю, коли чужі інтереси ставляться вище за власні.

Це відбувається через те, що у родині, де зростала людина, любов висловлювали через задоволення потреб когось іншого на шкоду власних. І навіть коли нема потреби поводитися подібним чином, ми знову й знову відтворюємо звичну поведінку у власних відносинах.

За матеріалами

Пов'язані статті

Back to top button
Close