Пробачити не виходить. А чи потрібно це взагалі?!

Прийнято вважати, що прощення – необхідний захід для спокійного життя.

Пробачити означає скасувати якусь провину, покарання, помилувати. І якщо перед людиною постає питання про прощення – значить, є образа.


Образа – це суміш гніву до кривдника і жалості до себе за несправедливо заподіяне засмучення. Тобто, ображений чоловік не відпускає образу тому, що чекає компенсації, справедливого покарання, прохання про прощення, визнання провини.

Loading...

Якщо перед людиною постає питання – “як пробачити?” – це означає, що пробачити не виходить, на це немає достатніх ресурсів або причин для такого вибачення.

Тому вважаю за потрібне розібратися для початку: а чи все треба прощати? Часто до мене на консультації приходять поранені душі. Це люди,які в дитинстві зазнали емоційне, фізичне, сексуальне насильство і жорстоке поводження від своїх батьків, іноді це дружини, постраждалі від чоловіків-садистів.

Часто психологи пропонують пробачити своїх кривдників, адже це батьки, чоловік, брат. При цьому людині пояснюють, що це важливо для ефективної терапії. Але ж це ще й злочин! Погодьтеся, нікому в суді, поліції і прокуратурі не прийде в голову пробачити злочинця. Тоді чому ж нещасні жертви повинні прощати злочинців тільки на тій підставі, що це батько або чоловік? Тому важливо поставити крапку в цьому місці. Злочини прощати не можна!!!

Прощення сприймається, як милосердя до кривдника і відпускання провини. Але ж є і зворотна сторона – чому б не відпустити свій гнів, співчуття і жалість. І для нас головною є ця, друга сторона. Адже ці почуття отруюють життя, заважають насолоджуватися буденням, тягнуть у депресію. Тому так важливо навіть не пробачити, а відпустити – очистити свою душу від тяжкості образ.

Як же це зробити? Проживаючи ці почуття. Почніть про них говорити. Вихлюпують гнів, не бійтеся його, ви маєте на нього право! Ви маєте право на всі почуття. Встановіть боксерську грушу і як слід виплесніть те, що накипіло. Купіть дешевих тарілок і розбийте їх. Рвіть папір, малюйте, бігайте, танцюйте. Подумки уявіть, що Ваш кривдник перед вами, і висловіть йому все. Зробіть це стільки разів, скільки знадобиться.

Запам’ятайте: нічого не потрібно пригнічувати і заглушати в собі. Ви маєте повне право на всі свої почуття. Гнів – дуже сильна емоція. І його вкрай важливо виплеснути у зовнішній світ. Інакше він піде всередину, на себе. Гнів – це серйозно. Це найпотужніша енергія. І його треба звернути до адресата.

Коли гнів піде – виплачте вашу образу. Не бійтеся пожаліти себе, поспівчувати, втішити себе, як маленьку дитину. Ви постраждали, вас образили, вам потрібні співчуття і втіха. Це допоможе.

Якщо не можеш пробачити, то треба прожити і відпустити. Не для кривдника, для себе! Любіть себе! І пам’ятайте, що стежити за здоров’ям психіки не менше важливо, ніж стежити за здоров’ям тіла. Будьте здорові і щасливі!

джерело

Залиште свій коментар

коментарів

Loading...

Пов'язані статті

Back to top button
Close