Ростимо гармонійну особистість, а не слідуємо гонці за медалями

Ось малюк досяг того віку, коли, готовий «вбирати як губка». І, звичайно, хочеться наповнити цю губку бо після трьох буде вже пізно!

Але куди бігти, куди вести своє улюблене чадо, щоб не упустити момент. Раптом, якщо не встигнути, світ недоотримає нового олімпійського чемпіона або оперну зірку (мало ж бути хорошою людиною)!

Чи треба поспішати? Чи можна не встигнути? І як розглядати задатки і таланти в трирічному малюкові? Якщо ваша головна мета все ж виростити гармонійну особистість, а не гонка за медалями, головне, щоб все було по любові.

ТИПОВІ ДІВЧАТА в TELEGRAM – не пропусти найцікавіше

Перш ніж бігти в «розвивашки», ледь загасивши свічки на торті, варто видихнути, розслабитися і подумати, що з себе представляє вік 3 років. Які його особливості? Психологи і дошкільні педагоги підкреслюють, що в три роки:

– МОЗОК ВЖЕ ДОСИТЬ РОЗВИНЕНИЙ, ЩОБ СКООРДИНУВАТИ РОБОТУ ТІЛА, АЛЕ ЩЕ НЕ МОЖЕ ТОЧНО КООРДИНУВАТИ СПІЛЬНУ РОБОТУ РУК І ОЧЕЙ (тому, наприклад, марно вчити писати. Натренувати дитину, як мавпу, звичайно, можна, але ж ми особистість розвиваємо). Набагато корисніше для розвитку цієї навички – навчитися правильно тримати приладдя для письма та малювання.

Ще в трирічному віці дітки повинні вміти самостійно одягатися і роздягатися. І ось саме вміння розстібати гудзики, застібати блискавки – тренування взаємної роботи рук і очей.

– Дійсно, багато спортсменів починають свій професійний шлях саме в цьому віці. ТІЛО ГНУЧКЕ, ВІДМІННО СХОПЛЮЄ НОВІ РУХИ, і тренування дуже подобаються дитині. Однак, ключове слово тут – подобаються. Професійний спорт починається пізніше, в трирічному віці виробляється любов до певного заняття і до регулярних тренувань. А віддавати в професійні секції психологи радять в 5-6 років. Щоб встигнути до них звикнути до школи. Проте, в три роки дитина вже вчиться керувати своїм тілом в просторі. Курси, тренування допоможуть в цьому. Але потрібно розуміти, що дитина ще не здатна повторити повністю за дорослим.

– ТРЬОХЛІТКА НАЛАШТОВАНИЙ НА РЕЗУЛЬТАТ. Дитині важливо поставити мету (наприклад, «я зроблю машинку») і побачити кінцевий продукт своєї діяльності, зусиль. Показати мамі. Отримати похвалу. Адже ваш малюк вже вміє відчувати таке відчуття як гордість за свої досягнення. Спортивні, танцювальні тренування корисні для фізичного розвитку, але результат їх для малюка не видно. Змагання, показові виступи, концерти нечасті явища. Тому добре мати в арсеналі творчі заняття, де за одне заняття можна отримати картину, аплікацію, виліплену фігуру. Важливо не просто похвалити дитину і принести шедевр додому. Якщо малюк буде бачити, що роботи не складаються в дальній ящик, а висять на холодильнику, стоять на полиці, то у неї буде додатковий стимул для занять – ось як мама з татом цінують його роботу.

Лайфхак від мами: коли робіт накопичується достатня кількість, можна влаштувати виставку. Підготовку вести, звичайно, з дитиною. Вибрати тему, оформлення, повісити картини прищіпками на мотузку, зробити вітрину для виробів (годяться картонні коробки), підібрати музичний супровід. І звати бабусь-дідусів, друзів, сусідів. З яким ентузіазмом малюк буде відповідати на розпитування і розповідати, що коли, де і з ким робив. БАЖАННЯ + УСПІХИ. Ось формула щасливої ​​дитини і спокою батьків.

– КРИЗА ТРИРІЧНОГО ВІКУ ОБУМОВЛЕНИЙ РОЗВИТКОМ САМОСТІЙНОСТІ І ВІДОКРЕМЛЕННЯМ ВІД МАТЕРІ. Тому у дитини з’являється потреба в розширенні оточення. Йому потрібні як однолітки, яким він наслідує, так і інші дорослі, які стають йому наставниками. Особливо важливо це для сімей з однією дитиною. Крім потреби самої дитини в спілкуванні, виробляються навички співпраці, виявляються лідерські якості. Розвивається дух змагань .

– ЕМОЦІЇ, А НЕ РОЗУМ, керують дитиною в трирічному віці.

Це дуже важливо для розуміння, чи буде малюк чекати з нетерпінням походу на заняття?

Дитина, перш за все, йде на педагога.

– Діти вчаться в грі. У трирічному віці ПЕРЕВАЖАЮТЬ СЮЖЕТНО-РОЛЬОВІ ІГРИ. В яких малюк вивчає різні виходи із ситуацій.

– МАЛЮКОМ ЩЕ КЕРУЄ ЗОВНІШНЯ МОТИВАЦІЯ. Тому змушувати і апелювати до сили волі марно. А ось красиве приємне місце, де дитині добре, цікаво – досить привабливо. Співпраця дасть більш довгостроковий результат, ніж примус.

Лайфхак від мами: поєднавши приємне з корисним, можна вбити кількох зайців відразу. Роздрукувати красивий тижневий планер. Повісити його на холодильник на рівні очей дитини. Спочатку вчимо дні тижня, щоранку пересуваючи магніт (пам’ятаємо, що висить на холодильнику) на новий день, вивчаючи дні тижня (якщо дитина знає дні тижня по-українськи, можна вивчати їх на іноземній мові). Потім вписуємо в дні тижня гуртки дитини. Дитина, прокидаючись, пересуваючи магніт на черговий день, буде знати, що її і коли чекає. Якісь гуртки і дні він буде чекати особливо. Так ми ще й основам планування вчимося.

Окремо хотілося б згадати іноземні мови. Сучасні лінгвісти не радять вивчати іноземні мови, поки дитина не навчиться добре говорити рідною мовою, поки не вивчить мовні конструкції своєї мови, щоб не плутати їх з конструкціями іншої. За останніми даними, навіть в білінгвальних сім’ях, часто відбувається таке змішання. Ні, ніхто не проти знайомства з мовою – вивчення окремих слів, базових фраз, ігрової діяльності. Але глибоке вивчення мови краще відкласти до 5-6-7 років, в залежності від дитини.

Основні методи виявлення нахилів і потреб в цьому віці – спостереження і слухання. Якщо дитина тягнеться до чогось сам і довго сидить за заняттям – варто спробувати віддати його в відповідний гурток. Так як для подальшого спостереження потрібне середовище. Якщо особливих захоплень немає, то можна спробувати різні гуртки. У три роки дитина вже може дати зворотний зв’язок. Звичайно, хто, як не батьки, краще знають своє дитя, але батьки можуть судити необ’єктивно. Завдання педагога – не тільки розвиток дитини.

Педагог як сполучна ланка – повинен допомогти батькам краще зрозуміти свою дитину.

 

джерело

Залиште свій коментар

коментарів

Пов'язані статті

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

Close