Мені 52 роки, але я відчуваю себе 30-річною. Ні, я не зійшла з розуму, я бачу всі ці зморшки…

Років так 25 тому я читала глянцеві журнали, вивчала розділи моди і краси, вишукувала поради, як позбавиться від зморшок, виглядати молодше, вивчати поради з рубрики «про відносини» і «як зацікавити коханого 125 способами» і т.п.

Сьогодні я за звичкою переглядаю статті на тему «Як не старіти», «як правильно старіти» та іншу нешкідливу і марну нісенітницю і ось, що я хочу сказати тим, кому зараз 25-30: Не гайте часу.

ТИПОВІ ДІВЧАТА в TELEGRAM – не пропусти найцікавіше

Старіти круто.

Я півжиття боролася зі старінням, і воно перемогло. Навіщо я так бездарно витрачала час? Чому я не відразу визнала свою поразку і не спробувала просто жити? Я не знаю.

Я все життя прикидалася не собою: більш товариською, більш розкутою сексуально, більш молодою, більш стильною. Я витратила десятки тисяч годин на зафарбовування сивини і зважування. І нарешті я сказала собі – годі.

Рік тому я перестала фарбувати волосся. Я закинула дієти, і зараз стежу тільки за тим, щоб мій раціон був повноцінним – раз, і смачним – два. Я набрала 10 кілограмів, і мені наплювати.

Я не стала продовжувати контракт з фітнес-клубом, тому що насправді з усією фізичною активністю мені подобається тільки бігати в парку вранці, заодно вигулюючи собаку. Я перестала витрачати шалені гроші на косметику, тому що для повсякденного макіяжу мені потрібен тональний крем, олівець для брів і туш.

Мені 52 роки, але я відчуваю себе 30-річною. Ні, я не зійшла з розуму, я бачу всі ці зморшки, обвислі боки і пігментні плями. Я кажу про внутрішній стан, про стан душі. Я виглядаю на 50, але в душі мені 30. Все. Крапка.

Про таких, як я, кажуть – «не боєць». А я не розумію, чому це погано. Так, я вибрала шлях найменшого опору: бути щасливою просто так, а не всупереч.

Так, для багато чого я занадто стара. Я занадто стара, щоб:

1. Мовчати

Якщо мені є, що сказати – я говорю, і не боюся бути неправильно зрозумілою, невірно почутою і не замислююся про те, що про мене, можливо, звичайно, напевно подумають інші. Це їхні проблеми, не мої.

І якщо до мене хтось поставився погано, образив, зачепив або нахамив, я не буду мовчати, я скажу йому або їй: «Ти хам, ти сказав огидні речі, мені неприємно спілкуватися з тобою». І я не буду думати, чим я заслужила хамство. Його взагалі не можна заслужити. Просто в світі є хами. І треба ставити їх на місце.

2. Переживати через те, як я виглядаю

Мій чоловік (так, я заміжня) запропонував мені поснідати в кафе. Я пішла збиратися і виявила, що сухий шампунь (і взагалі шампунь) скінчився. А джинси я вже двічі одягала. І три роки тому я б точно сказала йому, що не готова в такому вигляді кудись йти.

А зараз я подумала, чорт забирай, мій коханий чоловік кличе мене поснідати з ним. Яка різниця, чи мила я голову? Він бачив мене сьогодні вранці, і він хоче піти зі мною в кафе. І плювати, що подумають люди за сусіднім столиком. І так, я не стала прасувати  футболку. Я взагалі їх більше не прасую. Вони чисті. Цього достатньо.

3. Мати слабкості

Це не слабкості. Це мої бажання, і я їх реалізую. Мені не соромно читати бульварний роман, слухати леді Гагу, пританцьовуючи, їсти чізкейк о 2 годині ночі і дивитися «Ходячих мерців» по ​​п’ятому колу. Тому що там Деріл.

4. Носити незручне взуття

Взуття – щоб було зручно ходити. Воно повинне бути м’яким, комфортним, відповідати сезону і бути мені за розміром. І так, я одягну сандалі на шкарпетки, якщо побоююся, що за довгий день мені натре ногу. Моя нога важливіше, ніж та нестерпна психологічна травма, яку я, можливо, завдати чиємусь естетичному почуттю.

5. Вибачатися за бардак

Прошу вибачення, ви мене наймали, щоб я тримала цей будинок в чистоті? Нічого, що це МІЙ будинок? У мене не було настрою, і я не прибрала – ваше яке діло?

6. Збирати натовп друзів

Тому що не можна запросити Мері, не покликавши Джека, а Джона – не згадавши про Лауру. Якщо я хочу бачити Мері, я кличу Мері. І нормально сприймаю її відмову, якщо з Джеком їй веселіше.

7. Збирати мотлох

Я викреслила з лексикону фразу «А раптом знадобиться». Якщо я прямо зараз не знаю, навіщо мені ось ця штуковина, вона відправляється на смітник.

8. Бути оптимістом

Ні, не в кожній людині є щось хороше. Деякі люди – лайно від маківки до п’ят. Просто мішки з лайном. І я не витрачу ні хвилини свого часу, щоб в цьому мішку з фекаліями шукати щось хороше.

Я занадто стара для багато чого. І я щаслива, що я встигла це усвідомити до того, як мені  на голову  впаде  кам’яна плита з написом «Тут лежить Мішель, вона все життя прожила не так, як хотіла, і померла нещасною.»

Будьте щасливі і подумайте, що радує вас, а не інших, що потрібно саме вам, а не вашим батькам, друзям або начальнику.

джерело

Залиште свій коментар

коментарів