Сім золотих рад від геніального лікаря Миколи Амосова

1. Не сподівайтеся, що лікарі зроблять вас здоровими. 

Вони можуть врятувати життя, навіть вилікувати хворобу, але лише підведуть до старту, а далі – щоб жити надійно – покладайтеся на себе. Я ніяк не применшую могутність медицини, оскільки служу їй все життя. Але також знаюсь на здоров’ї – теоретично і практично.

ТИПОВІ ДІВЧАТА в TELEGRAM – не пропусти найцікавіше

З цього приводу можна похвалитися: вже півтора року проводжу експеримент на собі – три години фізкультури з гантелями і біг.

2. Лікарі лікують хвороби, а здоров’я потрібно здобувати самому. 

Тому що здоров’я – це «резервні потужності» органів, всієї нашої фізіології.

Вони необхідні, щоб підтримувати нормальні функціональні показники – в спокої і при навантаженнях – фізичних і психічних, а також щоб не захворіти, а захворівши, по можливості – не вмерти. Наприклад, щоб кров’яний тиск і пульс не підвищувалися більше ніж у півтора рази при вправах або під час бігу, а неминуча задишка швидко заспокоювалася.

Щоб не боятися протягів, а застуди швидко минали без ліків, самі собою. І взагалі, щоб добре працювалося, спалося, «їлось і пилося».

Так ось: ці «потужності» ліками не здобуваються, тільки тренуванням, вправами, навантаженнями. І – роботою, терпінням до холоду, спеки, голоду, втоми.

3. Що таке хвороби, відчуває кожен: прикрі розлади різних функцій, які заважають відчувати щастя і навіть жити. 

Причини теж відомі: зовнішні «шкідливості» (інфекція, екологія, суспільні потрясіння), власне нерозумна поведінка. Іноді – вроджені дефекти.

Стверджую: природа людини міцна. Правда, дрібні хвороби неминучі, але серйозні найчастіше – від нерозумноого способу життя: зниження резервів в результаті детренування. Зовнішні умови, бідність, стреси – на другому місці.

4. Тренування резервів повинно бути розумним. 

Це означає поступово, але наполегливо. Наприклад, в вправах, бігу або навіть ходьбі щодня можна додавати від 3 до 5% від досягнутого рівня, в сенсі числа рухів, швидкості і відстаней, причому в залежності від віку та надійності вихідного здоров’я. Це ж стосується загартовування, загоряння, і навіть роботи.

Якщо сказати про суть тренування – то це режим обмежень і навантажень (РОН, як тепер люблять скорочувати). Це мій коник. Втім, нічого оригінального я не придумав. Три головні пункти.

Перший – їжа з мінімумом жирів, 300 грам овочів і фруктів щодня, і щоб вага дорівнювала цифрі: зріст мінус 100.
Другий – фізкультура. Тут справа складніша. Вона всім потрібна, а дітям і людям похилого віку – особливо. Оскільки тепер на роботі майже ніхто фізично не напружується, то, по ідеї, для пристойного здоров’я потрібно б займатися по годині в день кожному. Але немає для цього характеру у нормальної людини.

Тому – хоча б 20 – 30 хвилин гімнастики, це приблизно 1000 рухів, краще з гантелями по 2 – 5 кг. Раджу вправлятися перед телевізором, коли «Новини» показують, щоб час заощаджувати. Як додаток до фізкультури бажано віддавати перевагу ходьбі, по дорозі на роботу і назад, по одному кілометру. Корисно, і нерви зберігає, враховуючи поганий транспорт.

Про біг підтюпцем я вже не кажу – не реально. Але – корисно.
Третій пункт, мабуть, найважчий: управління психікою. «Вчіться опановувати собою». Але ох як це важко! Рецептів багато, аж до медитації, описувати не буду. Сам користуюся простим прийомом: коли великий накал і виділилося багато адреналіну, фіксую увагу на ритмічному диханні і намагаюся розслабити м’язи.

В такі моменти не зайвим зробити енергійну гімнастику, але ж обстановка зазвичай не дозволяє. Але все одно, як тільки дозволить – працюйте. Надлишок адреналіну спалюється під час фізичних вправ, і таким шляхом судини і органи рятуються від спазмів. У тварин стреси вирішуються втечею або бійкою, а людині це не дозволено.

5. Якщо ти молодий до 60! – і симптомів негараздів з органами немає, то не слід при найменшому нездужанні бігти в поліклініку. 

Як уже говорив, наші лікарі не довіряють природі, націлені на ліки і спокій. Бійтеся потрапити до них у полон! Знайдуть хвороби і переконають: «Відпочивати і лікуватися!»

В організмі є потужні захисні сили – імунна система, механізми компенсації. Вони спрацюють, треба дати трохи часу. Майте на увазі, що більшість легких хвороб проходять самі, лікарське “зілля” тільки супроводжує природнє одужання. Вам кажуть: «Вилікували!», А ви і вірите: «Хороший лікар!»

Якщо вже пощастило потрапити до хорошого лікаря, бережіть його, даремно не турбуйте. Пам’ятайте, що лікар – це більше, ніж просто фахівець. Це не сантехнік. Вказівки лікаря виконуйте … в міру вашого розуміння. І не вимагайте від нього зайвих ліків, про які від сусідок дізналися.

Повторюся: ліків потрібно пити менше. Наприклад, тепер в моду увійшли крапельниці, вже не тільки в лікарні, але і вдома. Так ось: дурна ця, мода. Одна справа – в реанімації потрібна «важка артилерія», інше – вдома.

Що сказати на закінчення п. 5? Щоб бути здоровим, потрібна сила характеру.

Як слабкій людині знайти оптимум поведінки в трикутнику між хворобами, лікарями і вправами? Моя порада: вибирати останнє – вправи і обмеження. По крайній мірі, намагайтеся. Повірте – окупиться! Втім – кожен господар своєї долі. І здоров’я.

6. Цікаве питання. Чому люди так часто хворіють?

Думаю, що 90% людей, якби вони дотримувалися правильного способу життя, були б здоровими. Але, на жаль, режим вимагає напруження волі. А сили волі у людини мало … Сучасне офіційне лікування здійснюється методом «Підбора-Перебора» (!) Гіпотензивних засобів, яких не один десяток, і які потім треба приймати усі (!)

7. І ще. У світі багато, дуже багато поганих лікарів. 

Не можу огульно заявити: «все лікарі погані». Багато хороших, але і поганих – теж. Докази? Запитайте, що вони читають і що вміють. Читають – з практиків – одиниці. Уміють – більш-менш – лікарі хірургічного профілю.

Тому що їм без рукоділля просто не можна лікувати. Терапевти щиро вважають, що їм нічого не потрібно вміти – ні аналіз зробити, ні на рентген подивитися. Є, мовляв, для цього вузькі фахівці. А ми, мовляв, загальні лікарі. Ось так.

І під кінець. Є багато помилок в медичній науці. Часто це залежить від неправильної оцінки статистичних даних. Наприклад, на ваш погляд, в чому причина «розростання», «збільшення» раку?

– У світі немає ніякого особливого збільшення кількості хворих на рак (крім раку легенів). Більш того, випадки захворювання на рак шлунка навіть зменшилися. Як займав рак друге або третє місце в причинах смертності – так і займає. Але мало хто враховує, що тривалість життя за останні півстоліття зросла, а на рак найчастіше хворіють люди старшого віку.

Це лише сама дещиця думок, висновків, порад Амосова, людини з великої літери. Ми вирішили обмежитися ними.

Розповідаючи про медицину, про життя і смерть, нарешті, про самого себе, Амосов відвертий до нещадності, він “веде” розмову з власним сумлінням. І це вчить мислити точніше і глибше, змушує задуматися над тим, як жити.

джерело

Залиште свій коментар

коментарів