Одного разу я прийшов до друга, і він показав мені білизну своєї дружини

Кілька місяців тому мій друг попросив мене зайти до нього. Він провів мене прямо в спальню і дістав з шухляди комода якийсь пакет. Друг вийняв звідти розкішну мереживну білизну своєї дружини і показав її мені, сказавши:

– Я купив цей комплект для дружини, коли ми вперше опинилися в Парижі. Здається, це сталося років десять чи дев’ять тому. Вона так жодного разу його і не наділа, все берегла для якогось особливого випадку … Мені здається, зараз настав саме цей момент.

ТИПОВІ ДІВЧАТА в TELEGRAM – не пропусти найцікавіше

Друг підійшов до ліжка і акуратно поклав цю казку з мережив і шовку до решти речей, підготовленим для похорону. Вчора дружина мого друга померла …

Він довго дивився на речі, а потім обернувся до мене і сказав тихим шепотом:

– Знаєш, тепер я зрозумів, що не потрібно нічого зберігати для чогось особливого. Кожна хвилина, кожну годину, кожен день, що ти живеш на цій планеті, і є той самий особливий випадок.

Його слова … Вони повністю змінили все моє життя …

Тепер я читаю свої улюблені книги, а не відкладаю їх на потім. Я частіше зустрічаюся з рідними і друзями і рідше затримуюся на роботі. Тільки тепер я усвідомив, що все наше життя – це досвід, який варто цінувати.

Кожен день я п’ю вино з дорогих кришталевих келихів, подарованих на весілля. Одягаю кращий костюм, якщо мені потрібно просто піти в магазин. Я почав користуватися своїми улюбленими духами щодня, а не тільки по рідкісним святам. Відтепер слова «коли-небудь» і «одного разу» назавжди виключені з мого лексикону. Тепер я хочу бачити, відчувати, чути і робити вчинки тут і зараз.

Я думаю про те, що б дружина мого друга зробила, якби точно знала, що завтра її не стане. Напевно, вона подзвонила б друзям, з якими давно не бачилася, зібрала б всю сім’ю і відправилася в улюблений ресторан …

Я думаю, що якби мої дні були полічені, то усі незакінчені справи заважали б мені і дратували мене. Думаю, мене б виводив із себе той факт, що я так і не побачив своїх старих друзів, з якими я обіцяв собі зустрітися «як-небудь потім». Мене б дратували ті листи, які я не написав, відкладаючи їх у довгу шухляду. Я б злився від думки, що не говорив своїм близьким про свою любов до них постійно.

Сьогодні я не пропускаю жодного шансу впустити в своє життя посмішку і щастя. Я не зберігаю нічого, що не приносило б мені позитивні емоції. Я часто нагадую собі, що кожна хвилина прожита мною, – це і є щось особливе.

джерело

Залиште свій коментар

коментарів