“Синку, не забувай, що все повертається” – 2 хвилини мудрості від мого батька

Прислухайтеся, поки не пізно.

Синку, скільки я себе пам’ятаю, у мене було важке життя. Але зараз набагато важче, ніж раніше. 

ТИПОВІ ДІВЧАТА в TELEGRAM – не пропусти найцікавіше

Колись життя було легше, а люди були біднішими, але серця їх були добрішими. Вони були сповнені любові і поваги до близьких. Батьки були батьками, матері – матерями, а діти – безневинними дітьми.

Сьогодні все більше людей по всьому світу вмиваються сльозами, бо для багатьох «щастя» – це слово з казки.

Скажу тобі, синку, що я давно не відчував радості і спокою. Я навіть не пам’ятаю, коли останній раз сміявся – сміявся серцем, сміявся душею …

Мені соромно, але про своє життя я можу сказати лише одне: це було життя – таке ж, як будь-яке інше.

Я не жив якось по-особливому. Мої діти добрі до мене. Все, що я хочу, – це щоб їм було добре.

У них своє життя, свої сім’ї, свої діти. Вони приходять до мене, коли можуть, і радують мене, коли можуть.

Я сиджу біля вікна і чекаю, коли вони прийдуть. Коли вони приходять, для мене це як промінчик сонця з-за хмар. Але сонце рідко посміхається мені.

Вони кажуть, що у них багато роботи і зобов’язань, що їм важко знайти час, щоб завітати до мене частіше. Коли вони приходять, вони весь час поспішають, щоб скоріше піти. Але я розумію їх і все одно радію їх приходу.

Знаєш, що я думаю? Що все повторюється. Все, що Бог дає нам, людям, повторюється.

Мої діти ставляться до мене так само, як я ставився до своїх батьків.

Сьогодні ми молоді і бадьорі, а завтра – діди. Сьогодні ми сильні, завтра – слабкі. Хто знає, що чекає нас в майбутньому?

Колись я був веселий, сповнений сил і радості. Ті часи минули.

Тепер я сиджу і дивлюся у вікно. І чекаю. Як мої батьки чекали мене.

Пам’ятай, синку: все повторюється! Все повторюється … 

джерело

Залиште свій коментар

коментарів