Питання до священика: що робити, якщо друга половинка зраджує?

Що робити, якщо любов піддалася випробуванням???


– Що повинен робити православний християнин, якщо дізнається, що друга половинка його зраджує?

реклама

ТИПОВІ ДІВЧАТА в TELEGRAM – не пропусти найцікавіше

Мета християнської сім’ї – взаємна любов, яка пов’язує двохлюдей і назавжди. І шлюб – це таїнство. На вінчанні перед священиком і Богом подружжя клянуться в любові і вірності після чого священик благословляє їх подружній союз для благословенного народження і виховання дітей.

Звичайно, шлюб повинен будуватися на любові і вірності, а там, де немає вірності, – немає і любові. Тому єдиною умовою розірвання шлюбу є гріх перелюбства. Він руйнує цілісність, основу шлюбу зсередини. Кохання у шлюбі – це величезна довіра, а при зраді втрачається довіра. Після зради людині складно, всім серцем, всією душею любити іншу людину. Навіть якщо і пробачив шрам в душі залишається на все життя. Важливо не допускати зради, приділяти один одному максимум уваги і любові. Господь застерігає нас від цього гріха, кажучи що ні розпусники, що не перелюбники Царства Божого не успадкують. Адже гріх – в перекладі з грецького означає ” промах”.

Щоразу, коли ми грішимо, ми промахуємося повз ціль. А мета наша – виконувати волю Божу, стати рідними з Христом, жити за його заповідями. Це велика праця, але вона благодатна. Деякі люди грішать, бо не ведуть боротьбу з гріхом, а деякі можуть впасти через неміч свою. Але головне, щоб наступило покаяння, а не просто каяття. Щоб у підсумку життя змінилося.

Важкість гріха перелюбу ще й у муках совісті, що ми не відповіли любов’ю  на   любов, а відповіли на любов зрадою. Блуд не укладається тільки в тілесному гріху. Блуд – перекладається як омана духовна. Людина перебуває в духовній омані, відвертається від Бога, від самого життя. Відвернувшись від життя, не можна бути живим. Поки живеш на цій землі повернутися обличчям до Бога ніколи не пізно. Немає такого гріха, якого Бог не зміг би пробачити. Тому, якщо вже і трапився такий гріх, потрібно піти на сповідь, слізно попросити у Господа прощення за свій гріх перелюбу. Далі вже все залежатиме від сили любові двох. Якщо люди готові пробачити один одного то, я думаю, і в Божих очах це буде великою перемогою над гріхом, перемогою самого себе, перемогою любові над руйнуванням.

Відповідає Ієромонах Іларіон, настоятель храму “Живоносне  Джерело” в Києво-Печерській лаврі

джерело

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Залиште свій коментар

коментарів