Головні перепони до стрункого тіла

Психотерапевт і психіатр Наталія Стілсон працює з порушеннями вигляду тіла і харчової поведінки. Вона впевнена: головними ворогами на шляху до стрункого тіла і здорової психіки є сором і почуття відрази до себе.

Замість того, щоб мучити свій організм жорсткими дієтами і карати себе за кожен зрив спортивними навантаженнями, потрібно прийняти і пробачити свої харчові помилки і налаштуватися на довготермінову співпрацю з власним тілом.

ТИПОВІ ДІВЧАТА в TELEGRAM – не пропусти найцікавіше

– У чому психологічні причини того, що багато людей незадоволені своєю вагою, але попри всі намагання не можуть змінити ситуацію?

Потрібно розуміти, що робота над собою, зокрема, схуднення – довгий і поступовий процес. Із рішення швидко і терміново щось змінити в своєму тілі, зазвичай, починаються порушення харчової поведінки.

 
Дуже небезпечним є бажання «виправити» себе, схуднути якомога швидше і щоб про це ніхто не дізнався. Крім клінічних випадків (наприклад, анорексії), потяг до швидких рішень призводить до великої кількості прихованих розладів.

Люди роками п’ють послаблювальні або сечогінні засоби, сподіваючись схуднути.

Зазвичай, такі пацієнти в першу чергу є не у психолога або психіатра, а у нефролога – у них починаються проблеми з нирками.

Пошук швидких рішень в цьому питанні небезпечний: люди сідають на жорсткі експрес-дієти, які, по суті, спричиняють очищення кишківника і виведення води з організму. Після таких дієт, зазвичай, всі втрачені кілограми повертаються, навіть більше. Не можна вирішити проблему з вагою швидко і назавжди.

– Як в такому випадку змінити свою вагу, не ризикуючи отримати харчовий розлад?

В першу чергу потрібно усвідомити, що здорове схуднення і підтримання форми тіла – це довгий шлях. Повертатися у форму – також довгий процес. На цій дорозі трапляються зриви, розлади і розчарування: не змогла одягнути улюблену сукню, не втрималася перед святковим столом. Зриви, в свою чергу, викликають почуття сорому, що тільки погіршує ситуацію.

Найголовніше при схудненні пам’ятати: якщо стався зрив, це нормально. Зриви – очікуване явище. Мозок людей, які звикли багато їсти, запрограмований на отримання задоволення від їжі. Якщо ви коригуєте своє харчування, очікуйте, що мозок буде всіляко вам в цьому заважати.

Не витримали і наїлися? Нічого страшного, видихнули і продовжуємо.

Дуже шкідливо в таких випадках дорікати собі: багато людей «карають» себе за переїдання додатковими фізичними навантаженнями. За принципом: з’їв тарілку салату «Олів’є» – 30 разів качаємо прес. Так робити не потрібно. Якщо зрив призводить до почуття провини і припливу негативних емоцій, існує високий ризик того, що дуже скоро все повториться знову.

– А чим конкретно небезпечні сором і почуття провини?

Саме через сором багато людей, які незадоволені своєю масою тіла, не займаються якоюсь раціональною роботою для її зміни.

Вони просто сидять вдома і їм соромно. У тому числі соромно почати займатися спортом, соромно піти до спортзалу, де всі, напевно, будуть над ними насміхатись. Від сорому і безвиходу люди їдять ще більше. Виходить замкнуте коло і таке відношення формує певний запас для того, щоб в майбутньому у таких людей виник більш серйозний харчовий розлад.

– Сайти і форуми, присвячені боротьбі із зайвою вагою, сповнені негативних епітетів. Люди намагаються поліпшити свою мотивацію, називаючи себе «жирними свинями», «коровами» і іншими образливими словами. Чи допомагають ненависть і огида до власного тіла налаштуватися на втрату ваги?

Навпаки, ці почуття формують негативні настанови. У сучасному суспільстві прийнято думати, що огрядні люди обов’язково повинні відчувати до свого тіла ненависть і огиду. Вважається безумовним, що товстуни повинні себе ненавидіти. Соромитися себе вчать з дитинства і це дуже погано. Я впевнена: не можна вказувати дитині на товстих людей, пояснюючи: «дивись, він такий товстий, тому що багато їсть. Якщо ти будеш багато їсти, станеш таким  потворним».

У мене був один клієнт, якому батько в дитинстві говорив: «Будеш багато їсти, станеш товстим, ніхто не буде тебе любити. Будеш сидіти сам вдома в кріслі та дивитися телевізор». До 50 років людина зробила все, про що заповідав батько.

Не варто пов’язувати форму тіла з можливістю щастя, як це роблять сучасні ЗМІ. Це якраз призводить до харчових розладів: природно, всі хочуть бути щасливими. Люди, які вилікувалися від анорексії стверджують, що під час хвороби внутрішній голос переконував їх: треба скинути ще кілька кілограмів і все в житті буде добре.

Здорове і позитивне ставлення до свого тіла значно допомагає в процесі зниження ваги.

джерело

Залиште свій коментар

коментарів