Чого мене навчили німецькі жінки

Через три роки тісного спілкування з німецькими фрау, я засвоїла такі уроки (хоча, можливо, комусь вони не здадуться правильними і це нормально)

Можна багато говорити про зовнішній і культурний контекст німкень, але те, що у них є чому повчитися, – це факт.

ТИПОВІ ДІВЧАТА в TELEGRAM – не пропусти найцікавіше

Як, втім, і у жінок інших національностей. Через три роки тісного спілкування з німецькими фрау, я засвоїла такі уроки:

1. Не сприймати чоловіка як спосіб вирішити свої проблеми: матеріальні або психологічні.

Справа не в емансипації або бажанні домінувати. Справа в тому, що вони пам’ятають, що люди – не назавжди. Чоловік може піти, збанкрутувати, стати недієздатним, померти, в кінці кінців. Якщо не навчитися самостійно вирішувати свої проблеми до зустрічі з чоловіком, потім може бути ще болючіше.

До того ж, пристрасть швидко згасає, і приходить побут. У побуті у чоловіка часто буває поганий настрій (і це нормально). І він не буде вирішувати в цей момент твої внутрішні психотравми. Ви дві дорослі людини, ви повинні полегшувати життя один одного, а не накидати проблеми зверху.

2. Бачити в собі більше, ніж матір і дружину.

Ні, вони не люті чайлдфрі і не применшують значення материнства або шлюбу, як це може здатися на перший погляд. Більшості з них теж хочеться любові, сімейного затишку і крихітних п’яточок. Просто вони не ставлять це як мету всього свого життя. Вони готові до того, що цього може не статися з ними взагалі.

З різних причин. Безпліддя одного з партнерів, страх (наприклад, після смерті партнера або першої дитини), так і не зустріти кохану людину, з якою могли б початися серйозні відносини і т. д.

На місцевому жаргоні немає такого поняття як «пустоцвіт», а «стара діва» вже давно не використовується. Тут жінка – така ж особистість, як і чоловік. І якщо чоловік, який так і не створив з різних особистих причин сім’ю, не завів дітей вважається «старим вовком», то вона – «стара левиця», а не нещасне створіння.

А якщо все-таки склалося, і в будинку чути дитячий сміх, середньостатистична німкеня не відкладає в довгу шухляду свої колишні захоплення. Так, вона мати і дружина, але ще вона любить кататися на велосипеді, подорожувати, робити татуювання … У неї мільйон своїх особистих, ніяк не пов’язаних з дітьми та чоловіком, інтересів. Тому що це так важливо – відчувати себе особистістю в будь-якому статусі.

3. Бути простіше.

Німкені вкрай рідко плетуть інтриги. Якщо їм щось не подобається, наприклад, в чоловікові, вони так і кажуть: «Мені не подобається ось це. Що будемо робити?”. Якщо їй ліньки йти на зустріч з подругою, вона не вигадує відмовки, а так і пише: «Хей, мені щось зовсім лінь йти на зустріч, соррі».

Якщо у неї занепад сил і депресія, вона не силує себе, а йде до лікаря і каже: «Доктор, мені погано, у мене стрес, дайте мені лікарняний на тиждень». Якщо їй незручно в туфлях, вона не носить туфлі, а переходить на балетки або кеди.

4. Бути натуральнішою.

Так, в цьому питанні деякі з них перегинають палицю, але в цілому ракурс ставлення до своєї зовнішності цілком здоровий: якщо це не похід в театр або на весілля – значить, натуральний мейк-ап (або його відсутність), зручні штани і взуття на плоскій підошві.

Головне, щоб було зручно. Спочатку мені це здавалося антижіночним, але пізніше я виявила категорію німкень, які довели – навіть в такому вбранні можна виглядати привабливо. Штани можуть бути зручними, але елегантними, а роль червоної помади зіграють цікаві сережки і браслет. І здорове доглянуте волосся – це взагалі, по-моєму, найжіночніший елемент образу.

5. Не лізти в чуже особисте життя.

Навіть коли я їх про це прошу. Сиджу навпроти з келихом рислінгу і питаю: «І що мені робити тепер?». А вона відповідає: «Мила, а чого б ти сама хотіла? Те й роби ». Я якось неоднозначно киваю. – «Добре, але чому він \ вона так вчинив \ вчинила?». Німкеня дивиться на мене і спокійно відповідає: «Я не знаю, чому. Може, тобі запитати у нього \ у неї? До речі, ти вже ходила на новий фільм з Джорджем Клуні? ».

Чи варто говорити, що за майже три роки життя в Німеччині я ні разу не почула на свою адресу питання від жінки «Чому ти не заміжня \ ще не народила \ де твій бойфренд?». Навіть скільки мені років вони запитують дуже рідко і дуже обережно. Ну, не люблять вони говорити про чуже особисте життя. Хіба тільки з зовсім близькою людиною.

З одного боку в цьому бачиться відсутність душевності, проте з плином часу я зрозуміла, що це все-таки більш правильний підхід. Розповісти про свої внутрішні переживання досить мамі (сестрі, кращій подрузі), а обговорювати своє або чуже особисте життя з іншими людьми – абсолютно марна трата часу. Особисте життя на те й особисте, що ти сама, особисто, повинна вирішувати для себе виходи і причини.

джерело

Залиште свій коментар

коментарів