Проникливий вірш Олени Шабанової: “Така вже я…”



Та не свята я, і не надто грішна
Усього вистачає у моїм житті
Буває іноді, що усмішка розкішна
А серце плаче гірко в самоті

реклама

Збираю биті яблука печалі
Горну до себе світлі промінці
Хотіла б мати я броню зі сталі
Коли кидають підло камінці

ТИПОВІ ДІВЧАТА в TELEGRAM – не пропусти найцікавіше

Стрічали в зрадах мене часто
Вбивали душу підлістю не раз
Приймала знов і знов причастя
Щоб тільки вогник віри не погас

Я засинала у сльозах, кричала
Вовком пораненим в сивій журбі
Та з ранком – в каві оживала
І біль ховала у сліпій юрбі

Та не свята я, і не надто грішна
Таких, мабуть, мільйони на землі
Спасибі, Боже мій, за вишні…
Були – і кислі, і солодкі, і гнилі…

 

джерело

 

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Залиште свій коментар

коментарів