15 підказок Еріха Фромма тим людям, котрі шукають справжню любов

Еріх Фромм вважав кохання мистецтвом, яке потрібно опановувати упродовж всього життя.
Він дуже засмучувався, що здебільшого всі люди (навіть цього не визнаючи) більше за кохання прагнуть успіху, престижу, кар’єри та влади. Сучасна людина витрачає всі зусилля, щоб досягти цих цілей, і дуже мало – щоб навчитися кохати.

ТИПОВІ ДІВЧАТА в TELEGRAM – не пропусти найцікавіше

Подумайте і ви про це. Пропонуємо до вашої уваги прочитати глибокі роздуми видатного філософа і психолога Еріха Фромма.

  1. Якщо я люблю когось – я піклуюся про нього. Тобто беру активну участь в його розвитку, в його щасті, я не сторонній глядач.
  2. Дитяча любов випливає з твердження: «Я люблю, бо мене люблять». Доросла любов починається словами: «Я люблю, тому що я люблю». Недозріле кохання кричить: «Я тебе люблю, тому що ти мені потрібен». Зріла любов роздумує: «Я потребую тебе, тому що я люблю тебе».
  3. Взаємне божевілля двох закоханих – не доказ сили любові. Це – лише свідчення безмежної самотності, яка передувала коханню.
  4. Якщо людина відчуває любов лише як «володіння» – вона прагне позбавити свій «об’єкт» свободи, контролювати його. Вона не дає життя, а навпаки – придушує, винищує, вбиває.
  5. Більшість людей хоче лише, щоб їх любили, а самі цього робити не вміють – оце проблема любові.
  6. Більшість людей впевнена, що любов залежить від об’єкта, а не від власної здатності кохати. Вони навіть переконані в тому, що сила їхньої любові виявляється в тому, що вони люблять лише «кохану людину». Тут ми помиляємося – зосереджуємося на об’єкті. Це нагадує стан людини, яка хоче навчитися малювати; проте замість того, щоб дійсно опанувати ремесло, вона шукає натурницю. От коли їй вдасться знайти людину, яка позуватиме для картин – все станеться само собою. Але якщо я дійсно люблю якусь людину – я люблю всіх інших, світ, життя. Якщо я промовляю цю фразу: «я тебе люблю», я мушу сказати «я все в тобі люблю», «завдяки тобі, я люблю світ, я люблю себе самого».
  7. Якщо людина здатна повноцінно любити – вона може любити і себе; якщо вона любить лише інших – вона не може любити взагалі.
  8. Егоїстична людина любить себе не дуже сильно, а дуже мало – насправді вона ненавидить себе. Відсутність любові та турботи про себе дає їй відчуття порожнечі та самотності. Вона дуже нещаслива, терміново намагається видерти у життя задоволення, яких сама ж і не приймає. Всі думають, що вона надто сильно клопочеться про себе, проте насправді всі її дії спрямовані на безуспішні спроби приховати і компенсувати крах у напрямку турботи про своє власне «я».
  9. Всі вважають закоханість піком кохання, але насправді – це перша нагода почати любити. Всі розуміють закоханість як таємничий потяг людей, подію, яка розгортається сама по собі. Насправді – самотність та сексуальні потяги творять із закоханості такий собі флірт і немає нічого дивного, що вона закінчується так легко, як і розпочалася. Не можна стати випадково закоханим: твоя власна особиста любов притягує до себе любов, як і зацікавленість людини.
  10. В коханій людині треба знаходити себе, а не втрачати.
  11. Материнську любов не можна заслужити гарною поведінкою – не можна втратити поганою.
  12. Любов починається тоді, коли ми починаємо любити тих, котрих не використовуємо для своєї користі.
  13. Любити – це не означає відчувати до когось сексуальний потяг; теплі дружні стосунки – це теж любов.
  14. Одним з видів псевдокохання, котрий дуже поширений і часто сприймається як справжнє кохання (кіноіндустрія та література називає її «великим коханням») є любов до ідола чи кумира. Якщо людина у своєму розвитку не дійшла до розуміння себе, своєї індивідуальності, не зрозуміла, що сама може позитивно розвиватися, вона буде «обожнювати» (обожествлювати) коханого, робити ідола для себе. Вона відрікається від своїх сил, делегує всю владу партнеру, якому вона поклонятиметься як Найвищому Добру, як носію кохання, світла та всілякої благодаті. Цими діями вона більше не уповає на свої сили, замість того, щоб знайти себе в партнері – вона себе втрачає. Ми розуміємо, що неминуче настане розчарування, адже ніхто не може довго задовольняти такі потреби партнера.
  15. Любов – єдина достатня та розумна відповідь на запитання про сенс людського існування.

джерело

Залиште свій коментар

коментарів