Необхідний мінімум: Чому дітям потрібно зовсім небагато

Про шкідливість та непотрібність занадто багатьох речей і розваг хто тільки не писав: від пророків до авторів посібників з особистісного росту. І якщо ми з готовністю погоджуємося обмежувати себе в дорослому житті, то, переймаючись зовсім безпричинним почуттям провини, дітям хочемо «дати все». А це їм, як і нам, абсолютно не на користь.

реклама

Дене Бараона, мати, блогер і психолог розповідає про принципи мінімалізму, прийняті в її родині.

Таємнича шафа

Коли я була маленькою, у мене була така шафа, яку можна було відкрити тільки на свій страх і ризик. Звідти могла випасти гора одягу, іграшок та інших предметів. Я тоді не знала, що таке «мінімалізм», але дуже в ньому потребувала. Я завжди говорила про себе: «У мене завжди бедлам», ніби це була одна з рис характеру. У мене завжди бедлам, я нічого не можу знайти, я дезорієнтована, я тривожна.

ТИПОВІ ДІВЧАТА в TELEGRAM – не пропусти найцікавіше

Тоді, 30 років тому, мені потрібен був мінімалізм, а чи зараз потрібен він моїм дітям? Думаю, він фундаментальний. Якщо в ті часи ще не було Amazon і можливості купити що завгодно в один клік, ще не було всіх цих автоматів з снеками, які діти жують в будь-який час дня, не існувало гаджетів, тільки завдяки яким дитина може спокійно перенести поїздку в автомобілі, то тепер все це є, а мінімалізм нам потрібен більше, ніж будь-коли. Дитинство тепер «в бедламі», тепер воно в хаосі.

Дослідження показують, що те виховання, яке ми даємо дітям, збільшує рівень тривожності і стресу і у дітей, і у батьків. Ми, батьки, в такому дикому ритмі життя опускаємо стандарти до зручних нам: якщо дитина не їсть – ось їй гаджет і вона з’їсть хоч слона, дивлячись на екран, якщо він біснується в машині – ось йому телефон з грою. Як батьки ми намагаємося вижити, встигнути все, зробити все. Я знаю це, тому що у мене двоє дітей: вони успадкували мої очі і волосся, але їм не дісталася моя тривожність, тому що хаос – це не вирок. Для того, щоб від нього позбутися мені довелося зробити свідомий вибір для всієї родини. Я вирішила, що замість хаосу виберу спокій. Це не тільки можливо, але й дуже корисно для всіх. Як психолог я вважаю, що ці кілька правильних установок дають родині гармонію і щастя. В чому секрет? Мінімалізм. Це не тільки про те, що треба викинути всі ваші речі (дещо я викинула і це пішло всім на користь), але і тому, що ваша сім’я повинна концентруватися на тому, що дійсно має значення, на справжніх цінностях.

Подяка

Замість великої кількості подарунків на свята я вибираю подяку. Мої діти не дуже-то дивляться на матеріальні подарунки. День народження – це вшанування життя. День Святого Валентина – святкування любові. Великдень – про духовність. Різдво – про сім’ю. Життя, любов, духовність, сім’я – ось справжні подарунки. А всі ці блискучі згортки і коробки можуть приховати від них важливість справжніх дарів.

Родина

Замість гуртків і секцій я на три вечори вибираю сімейні вечері. Доведено, що діти, які вечеряють у колі сім’ї, мають більш високу успішність і краще себе почувають психологічно. Я велика фанатка принципу «краще менше, але якісніше» і в тому, що стосується позашкільних занять. Я дуже люблю вечори і вихідні, на які нічого не заплановано. Адже «нічого» це не означає «нічого». Це означає час, проведений разом з рідними людьми.

Здоров’я

Замість снеків, перекусів, напівфабрикатів і готової їжі з супермаркету я вибираю місцеву продукцію. Вчені говорять про те, що харчові звички, які ми виховуємо в дітях з ранніх років, зберігаються у них на все життя. Мої діти не жують незрозуміло що цілий день. Вони сідають за стіл і їдять їжу.

Свіже повітря

Замість екранного часу я вибираю для своїх дітей ігри на свіжому повітрі. Я не хочу, щоб мої діти вели сидячий спосіб життя. Гра на свіжому повітрі дає їм можливість рухатися, навчитися поважати природу, цінувати її красу, розвинути соціальні навички через неї.

Усвідомлене споживання

Замість «покупки в один клік» я пропоную обирати усвідомлено. Перш, ніж купити, потрібно подумати. Ми хочемо мати в будинку речі, які ми любимо, красиві і необхідні речі. Пластмасові фігурки героїв останнього блокбастера не відповідають цим критеріям. Замість них ми вибираємо класичні, розумні, екологічні іграшки, якими можна буде грати довго, якими можна грати дітям різного віку і гендерів, з якими діти будуть дорослішати.

Вибираючи мінімалізм, я міняю хаос на спокій. Я – перший учитель для своїх дітей, їх рольова модель, все починається з мами, адже це я вибираю для своїх дітей те, що вплине на їх подальше життя. А що обираєте ви?

 

джерело

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Залиште свій коментар

коментарів